Слово «бестселер» використано не для звичної в літературних колах красномовності, а за сухою статистикою перепродажу. Наклад книги, яка вийде за місяць, вже закінчується на етапі передзамовлення.

1.

Здається, не так давно ми мріяли про українське кіно, яке говоритиме людською мовою, а не звучатиме пластиковими діалогами, які не мають відношення до реального життя. І чи мріяли ми про книгу, яка буде написана українським режисером і сценаристом доступною мовою про те, як написати таке кіно, починаючи від ідеї для сценарію до зйомок? Думаю, так. Насправді галузь постійно потребує подібних книжок, написаних фахівцями-практиками, для того, щоб мати паливо для розвитку. Бо говорінь з цієї теми багато, але твердих інструкцій чи чіткої навігації – де ж їх взяти, якщо не в книзі?

Після виходу в прокат «Мої думки тихі» у 2020 році купу жартів з фільму осіли в наших розмовах. Ми поверталися до реплік, коли мама нарікала на фотки: «оце так ти мене бачиш?». Намастити губи гігієнічною помадою неможливо було спокійно і т. п. Тоді так само було очевидно, що розгадати всі пасхалки режисера – не вдалося. Після виходу із зали кінотеатру «Жовтень» було відчуття, що зуб Спасителя – був нам не по зубах. Але враження, що це крутий український фільм – було одразу однозначним.

Тоді ж нам пощастило познайомитися з Антоніо Лукічем. Я запросила його прочитати лекцію зі сценаристики. І якщо до цього було очевидно, що у периметр кіно зайшов талановитий режисер і сценарист, то після заняття стало зрозуміло, що режисер виявився таким самим викладачем.

2.

Бажання зробити книгу з Антоніо виникло логічно до продовження та розширення нашої співпраці трохи пізніше. Влітку 2023 року ми робили спільно потужний курс «Сценаристика 2.0», в який закладали весь процес роботи над сценарієм для просунутих, із практичною частиною.

Знання, які режисер давав на заняттях – давали не лише імпульс до творчості, вони давали прикладні знання: як оформити ідею в заявку, як написати логлайн чи синопсис, що таке ремарки та репліки в сценарії та як їх оформити. Я закінчувала слухання лекцій Антоніо вигадками парадоксів, мислила, яку історію з життя могла би сама записати в сценарій. І тут важливе, що я не сценаристка і ніколи не мріяла нею бути. Але мене завжди цікавив алгоритм майстерної розповіді.

Разом із тим навчання особисто мені дало розуміння, що ніякі курси не дадуть таку повноту, яку може дати книга. Адже у того, хто хоче писати сценарій чи будь-який інший текст є постійна потреба у будь-який момент поновити знання чи піддивитися окремі приклади: яка ж структура сценарію, що треба врахувати працюючи над СВОЇМ головним героєм, як звучала ремарка того чи іншого геніального фільму.

3.

Робота над книжкою була неймовірно цікавою. Важливе знання, яке я винесла з нашої співпраці: є талановиті люди, а є винятково талановиті.

• Хіт

  
  Антоніо Лукіч

  Мої думки про кіно. Як перекласти життя на сценарій

  420

  грн

  420

  грн

  В обране

  Придбати