Книжковий блог, про нові книги та літературні події

Інтерв'ю 30 Квітня, 2026

Case study: Як ілюструвати книжки

На прикладі антології «Українська класична проза: 25 найкращих оповідань» Романа Романишин та Андрій Лесів з творчої майстерні «Аґрафка» розповідають про внутрішні процеси художнього оформлення книжок. Від нотаток першого прочитання та пробних ескізів — до 26 ілюстрацій, які по-новому розкривають класичні тексти.

Чому ви обрали для себе книжкову ілюстрацію?

Нерозривність процесів малювання і читання — це те, що нас захоплює в книжковій ілюстрації. Щоб ілюструвати книгу, потрібне панорамне мислення, планування ритмів і переходів, створення візуальної драматургії видання. А ще — потрібно перевтілюватися і змінювати стиль для кожного видання, адже кожен авторський текст має власну естетику.

Саме такі непрості завдання співзвучні з нашим способом мислення.

Як відбувалася робота над ілюструванням антології?

Завжди першим етапом є вдумливе читання, з купою нотаток і схем, щоб зрозуміти звʼязки і акценти в тексті.

Далі ми проводимо дослідження історичного візуального контексту, біографії автора. Опісля — робимо ескізи у різних техніках, які, на нашу думку, резонують з текстом.

І тоді розвиваємо візуальну мову конкретної книги, де важливим є кожен елемент: від дизайну сторінки зі змістом до найдрібніших деталей ілюстрації. Всі ці елементи мають гармонійно співіснувати і творити цілісний обʼєкт.

Як ви випрацювали концепцію оформлення книги?

Оскільки це тексти класиків, то оця асоціація з пантеоном, галереєю портретів в ошатних рамах постала першою.

Ми свідомо прагнули зберегти відчуття урочистості і піднесення, тому для кожного автора створили декоративне обрамлення, наче в музеї. А водночас це дало нам можливість зробити перегук з давніми класичними виданнями, де орнамент був ключовим декором.

Ми ретельно аналізували тексти і усі вони, незалежно від часу створення чи літературних трендів, спираються на народну культуру. Тому основою для візуального трактування стало саме народне мистецтво і його принцип симетрії, як у витинанці. Адже симетрія — це віддзеркалення, і саме цей мотив важливий при читанні класичних текстів. Ти дивишся в їх дзеркало, щоб побачити власну ідентичність.

Які напрями і стилі загалом поєдналися в цих ілюстраціях — і чому саме вони?

Ми поєднали елементи народного мистецтва з декоративністю сецесії, геометричними формами ардеко і мистецтва авангарду. Прояви цих стилів навколо себе щодня бачили автори антології: від архітектури, одягу, декору і до творів мистецтва . Проте ці стилі та їх елементи ми переосмислили, спроєктували крізь призму сучасного бачення ілюстрації.

Як працює ваш творчий тандем: ви разом обговорюєте ідеї й втілюєте їх чи кожен відповідає за свою частину роботи?

Ми разом обговорюємо ідеї оформлення до найдрібніших деталей, радимося стосовно ключових елементів на усіх етапах.

Далі Романа створює ілюстрації, а Андрій макетує.

В антології кожен текст має свою ілюстрацію. Як ви обирали, що зобразити?

Кожен текст вимагав різного підходу в ілюструванні. Але усі вони страшенно візуальні, неймовірно пропрацьовані сеттінги, персонажі і ритми. Тому після прочитання в уяві відразу малювалася композиція.

Проте ми ніколи не ілюструємо дослівно, а знаходимо власну візуальну метафору.

Що було найскладнішим у роботі над цим виданням?

Знайти спільний візуальний знаменник для текстів, які розділяють століття — це головна складність роботи над антологією. Саме слово «антологія» походить від грецького «збирати квіти». Це дуже влучно, адже треба зібрати такі різні тексти-квіти в гармонійний букет.

Антологія з класичними оповіданнями є продовженням аналогічного видання з сучасними текстами. Чи є певні концептуальні елементи, які простежуються в ілюстраціях обох книжок?

Хоч антології відрізняються естетично, проте є елементи, які їх обʼєднують.

В обох виданнях ми створили декоративні елементи для кожного автора, які є частиною навігаційної системи книги. Обидва видання створені в різних кольорових гамах, проте завжди трьома кольорами, що дає відчуття звʼязку з давніми виданнями, створеними в техніці літографії.

Діалог між цими антологіями і відчуття тяглості традиції української літератури були для нас визначальними в процесі роботи.